Взяли за горло і провели темним і вогким лабіринтом неосяжної утопії, від заїзджаних карикатур на похмуре існування в епоху пізднього держкапіталізму, до жахливих тілесних хімер свідомості, що ламається під впливом тектонічних зсувів революційного буття. Спочатку здавалось, що історії не вдасться втекти з полону передбачуваності, але вона несподівано випростувалась, як струна, що лопнула, і боляче хльоснула по всім моїм очикуванням.
Складно підбирати слова після занурення в таку п'янку безодню шалених поетичних образів. Наче мені знову вісімнадцять і я щойно взапій декілька годин підряд слухав Летова і агонізував над абсурдністю цього сюреалістичного світу. А потім виринув з отруйного трансу його пісенних екстазів і намагаюсь відчути, чи на місті моє тіло, чи не зовсім улетіла в безодню голова.
Мабуть, неочикуваність - краще слово для того, щоб описати мої враження від цієї гри. Мало які з речей впливають на мене настільки тілесно, минаючи розумі і емоції, і тому постфактум так погано піддаються охопленню в словах.
Якщо хочете, можете вважати це компліментом вашому поетичному таланту та вмінню створювати гіпнотичний звуковий супровід. В будь якому разі, дякую вам за цю дивну і потужну річ.
Ого-го, вийшла напрочуд прийнятна гра. хм. з чудово переданим духом задуму, який ви реалізували. Музичне і візуальне оформлення доволі добре працювало на занурення у сюжет...а усі ці звуки цикад...моторошно. (Єдине що...спрайти вибивалися з основного настрою роботи (ну і те, що у них було лише 2 емоції)).
Сюжет...не буду вигадувати наче зрозуміла все-все. Але його було цікаво читати. А всі ці об'ємні описові частини наче підкреслювали жорстокість буття. Коли почалися саспенси і оте все...дійсно було лячно, хоч то і візуальна новела, проте щомиті не знала чого очікувати від сюжету далі. Вийшла, як зрозуміла, на хороший фінал. Лишилася собою, люди місто розфарбовували. все таке.
Дякую за гру, і за мінімальну к-сть елементарних помилок. Успіхів у реалізації майбутніх ідей.
P.S.: один з коментаторів писав, що в грі багато відсилань на рос. поп-культуру, я не в курсі за відсилання, але сподіваюся в майбутньому нічого подібного у ваших текстах не буде.
Починаючи читати, я ну ніяк не міг очікувати такої розйобної постмодернової совієтпанк денпи.
Чудова робота, спрайти мабуть єдине слабке місце. Але і бекраунди, і музика, і саунд-дизайн, і особливо дуже заряджений текст - все це дійсно сподобалось.
Дякую вам за цю новелу, буду слідкувати за вашими наступними роботами і хочу особисто запросити вас до нашого чату по візуальним новелам: https://t.me/ua_visual_novels .
На початку проходження взагалі не очікувала, що мені настільки сподобається ваша новела. В загальному дуже приємне враження: цікавий концепт, хоча місцями навіть аж занадто намудрували, хороший саунд, який добре підкреслює атмосферу гри.
Візуал доволі простий, але працює і дає можливість краще зануритись в історію. Окремо хотіла би виділити меню, вийшло дуже оригінально. Однак, маю деякі невеличкі розчарування стосовно тексту: іноді референсів було настільки багато, що ставало важко концентруватись на сюжеті взагалі. І місцями лютий постмодерн з потоком свідомості в тексті ставав аж занадто лютим постмодерном.
Я би ДУЖЕ хотіла почитати ще якусь новелу від вашої команди, у вас прямо є потенціал, дякую за приємно проведений час
Дякуємо за відгук! Проект був першим для нашої команди і дещо експериментальним. Подібні коментарі надають впевненості в тому, що ми працювали не дарма. Ще раз дякую від всієї команди!
Дуууууже дякую за коментар. Я завжди думав, що ящо шось зроблю, а це комусь хоч трохи зайде, то це все, завдання по життю виконано, можна в дерев'яний макинтош. Сподівюсь, зможемо зробити другий проект і почути вашу думку там. Успіхів на джемі та респекти творцям
← Return to game
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Взяли за горло і провели темним і вогким лабіринтом неосяжної утопії, від заїзджаних карикатур на похмуре існування в епоху пізднього держкапіталізму, до жахливих тілесних хімер свідомості, що ламається під впливом тектонічних зсувів революційного буття. Спочатку здавалось, що історії не вдасться втекти з полону передбачуваності, але вона несподівано випростувалась, як струна, що лопнула, і боляче хльоснула по всім моїм очикуванням.
Складно підбирати слова після занурення в таку п'янку безодню шалених поетичних образів. Наче мені знову вісімнадцять і я щойно взапій декілька годин підряд слухав Летова і агонізував над абсурдністю цього сюреалістичного світу. А потім виринув з отруйного трансу його пісенних екстазів і намагаюсь відчути, чи на місті моє тіло, чи не зовсім улетіла в безодню голова.
Мабуть, неочикуваність - краще слово для того, щоб описати мої враження від цієї гри. Мало які з речей впливають на мене настільки тілесно, минаючи розумі і емоції, і тому постфактум так погано піддаються охопленню в словах.
Якщо хочете, можете вважати це компліментом вашому поетичному таланту та вмінню створювати гіпнотичний звуковий супровід. В будь якому разі, дякую вам за цю дивну і потужну річ.
Ого-го, вийшла напрочуд прийнятна гра. хм. з чудово переданим духом задуму, який ви реалізували.
Музичне і візуальне оформлення доволі добре працювало на занурення у сюжет...а усі ці звуки цикад...моторошно.
(Єдине що...спрайти вибивалися з основного настрою роботи (ну і те, що у них було лише 2 емоції)).
Сюжет...не буду вигадувати наче зрозуміла все-все. Але його було цікаво читати. А всі ці об'ємні описові частини наче підкреслювали жорстокість буття.
Коли почалися саспенси і оте все...дійсно було лячно, хоч то і візуальна новела, проте щомиті не знала чого очікувати від сюжету далі.
Вийшла, як зрозуміла, на хороший фінал. Лишилася собою, люди місто розфарбовували. все таке.
Дякую за гру, і за мінімальну к-сть елементарних помилок. Успіхів у реалізації майбутніх ідей.
P.S.: один з коментаторів писав, що в грі багато відсилань на рос. поп-культуру, я не в курсі за відсилання, але сподіваюся в майбутньому нічого подібного у ваших текстах не буде.
Починаючи читати, я ну ніяк не міг очікувати такої розйобної постмодернової совієтпанк денпи.
Чудова робота, спрайти мабуть єдине слабке місце. Але і бекраунди, і музика, і саунд-дизайн, і особливо дуже заряджений текст - все це дійсно сподобалось.
Дякую вам за цю новелу, буду слідкувати за вашими наступними роботами і хочу особисто запросити вас до нашого чату по візуальним новелам: https://t.me/ua_visual_novels .
На початку проходження взагалі не очікувала, що мені настільки сподобається ваша новела. В загальному дуже приємне враження: цікавий концепт, хоча місцями навіть аж занадто намудрували, хороший саунд, який добре підкреслює атмосферу гри.
Візуал доволі простий, але працює і дає можливість краще зануритись в історію. Окремо хотіла би виділити меню, вийшло дуже оригінально. Однак, маю деякі невеличкі розчарування стосовно тексту: іноді референсів було настільки багато, що ставало важко концентруватись на сюжеті взагалі. І місцями лютий постмодерн з потоком свідомості в тексті ставав аж занадто лютим постмодерном.
Я би ДУЖЕ хотіла почитати ще якусь новелу від вашої команди, у вас прямо є потенціал, дякую за приємно проведений час
Дякуємо за відгук!
Проект був першим для нашої команди і дещо експериментальним. Подібні коментарі надають впевненості в тому, що ми працювали не дарма.
Ще раз дякую від всієї команди!
Дуууууже дякую за коментар. Я завжди думав, що ящо шось зроблю, а це комусь хоч трохи зайде, то це все, завдання по життю виконано, можна в дерев'яний макинтош. Сподівюсь, зможемо зробити другий проект і почути вашу думку там. Успіхів на джемі та респекти творцям